Справа в пляшці: як європейців мотивують здавати тару на переробку

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Я вже розповідала про досвід Естонії у галузі переробки сміття. Однак спеціально опустила один цікавий момент, щоб розказати про нього докладніше.

Певне, чимало людей чули, що  Європа - такий собі Едем для безхатченків і алкоголіків. Мовляв, там гарно платять за прийом використаних пляшок. При цьому, здавати їх можна у спеціальні автомати прямо на вулицях. Однак не все це відповідає дійсності. Дійсно, автомати існують. Але на ділі людина не отримує ніяких дивідендів за свідоме ставлення до навколишнього світу, більш того – повертає власні кошти.

Що таке депозитарна система

У кінцеву ціну напою закладається додаткова сума, котру покупець сплачує у магазині. Аби повернути свої гроші, він має здати пляшку переробнику. Для цього у країнах, котрі впровадили таку систему, функціонують пункти прийому тари або фандомати – автомати для збору пляшок і банок. Вони видають готівку або чеки, які можна обміняти на гроші чи придбати на них ще напоїв.

 Фото - Тетяна Бакоцька

Навіщо заморочуватися?

Окей, Україна ще не доросла навіть до роздільного збору сміття та його переробки. То навіщо ж європейцям чи американцям потрібно все це, якщо на заході люди давно вдома сортують відходи, котрі потім потрапляють у центри переробки?

Відповідь миколаївські журналісти шукали в Естонії під час візиту, організованого Українським кризовим медіа-центром і Естонським центром Східного партнерства. З тонкощами роботи системи збору задаткової тари ми ознайомилися в компанії EESTI PANDIPAKEND (ЕРР), що знаходиться поблизу Таллінна. Ця фірма й займається прийомом і переробкою упаковки.

Керівник служби безпеки Янек Пінтее розповів, що така модель дозволяє збільшити кількість збору якісної тари, котру можна використати на виробництві повторно.

Світовий досвід демонструє: за депозитарної системи збирається назад найвищий відсоток матеріалу, що надійшов на ринок – від 80 до 98%. Звичайне сортування дозволяє повернути максимум трохи більше половини. При тому, його якість, зазвичай, бажає бути кращою, адже в контейнерах приходять змішанні чи зіпсовані пляшки та банки.

Як це працює в Естонії

На схемі можна побачити рух депозитних грошей та упаковки. Простими словами, виробник закладає задаток у ціну. Продавець викуповує товар+депозит і повертає ці гроші при подальшому продажі. Тобто кінцевий споживач з власної кишені сплачує депозит. Якщо він повертає тару, отримує гроші назад. Не повертає – вони залишаються у виробника.

В Естонії задаткова сума фіксована та становить 10 євроцентів, незалежно від типу та розміру упаковки. Вона вказується на цінниках у супермаркетах і магазинах.

Під депозит підпадають безалкогольні та слабоалкогольні напої (на кшталт пива) у скляних, ПЕТ пляшках і алюмінієвих банках.

Депозитарну систему в країні впровадили у 2005 році. EESTI PANDIPAKEND – некомерційна компанія, співвласниками якої є чотири асоціації – виробників безалкогольних напоїв, пивоварів Естонії, імпортерів безалкогольних напоїв і пива, роздрібних продавців. Сьогодні участь у схемі беруть більше 300 виробників та імпортерів, а налічує вона 10,5 тисяч упаковок.

У Євросоюзі для кожної країни-учасниці системи встановлюється нижня межа повернення тари. Якщо держава не добирає свій відсоток – наступного року буде акциз. Тож, ціна на товар підвищиться і для вітчизняних виробників, і для продавців, і в кінцевому результаті – для покупця. За 13 років ЕР зібрала 3,7 мільярдів пляшок і банок, а країна ні разу не опустилася нижче встановленої ЄС норми.

- Ключ до успіху депозитної системи – її некомерційність, участь усіх зацікавлених сторін, добре відпрацьоване законодавство та організація роботи центру переробки, інформування суспільства. І дуже важливий аспект – контроль, - впевнені у компанії EESTI PANDIPAKEND.

Як працює центр переробки тари

Зібрана упаковка потрапляє до ЕРР. Там її ще раз відсортовують і далі вже переробляють на виробничих лініях. Тара виробників, котрих немає в реєстрі учасників схеми, повертається продавцю. Однак таких небагато. Фандомати розпізнають маркування компанії і не приймають «ліву» упаковку. А от у пунктах ручного збору можуть не додивитися чи переплутати.

Сортувальна лінія

У центрі банки пресуються, від ПЕТ пляшок відділяють кришечки, пластик та алюмінієві банки пресуються, а скляні пляшки – розбиваються на дрібні уламки.

Мішки з кришечками

Стіна з пресованих пляшок

- Частина матеріалів залишається в Естонії, частина експортується. Пластик, в основному, у Литву та Латвію. Алюміній продаємо у Францію. Скло відправляємо на естонські виробництва та у Фінляндію. За ці кошти і функціонує центр. Крім того, вторсировину виробникам купляти вигідніше, бо вона дешевша, - розповідає Янек.

Один з важливих напрямів діяльності компанії – постійна робота з населенням. ЕРР запрошує на екскурсії школярів, проводить інформкампанії і т.д, адже головна ціль – зменшити кількість забруднюючих довкілля матеріалів.

Інформаційні стенди в офісі ЕРР

Робота центру у цифрах, час розкладання та друге життя

За інформацією компанії ЕРР

Українські перспективи

Ідея запровадити депозитарну систему в Україні вже існує. Ще два роки тому група нардепів внесла на розгляд ВРУ законопроект № 5614 «Про систему збирання та утилізації  використаної тари». Однак протягом довгого часу він не просувався. Наразі ж, номер проекту стоїть у порядку денному поточної, дев’ятої сесії Верховної Ради. Але на якому саме пленарному засіданні його розглядатимуть поки невідомо.

Щоправда, сам законопроект минулого року викликав дискусії серед спеціалістів. Так, один з пунктів регламентує, що оператор депозитної системи повинен мати досвід діяльності у сфері управління відходами за міжнародними стандартами. Але де його взяти, якщо в Україні нічого подібного ще не було?

Щодо розміру задаткової суми, у документі зазначається, що вона буде різною, а не уніфікованою, як в Естонії. Залежатиме від кількісних, якісних та економічних показників кожного виду тари. Але сума не має перевищувати середній показник по країнах Євросоюзу.

Та говорити про все це детально поки рано.

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини