Акушер-гінеколог Юрій Пейчев 30 років працює у Миколаївській ЦРЛ. Він прийняв більше 2500 пологів

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Руки Юрія Пейчева за 30 років прийняли у цей світ майже 2,5 тисячі людей. І весь цей час він працює у Миколаївській центральній районній лікарні. На міських форумах, у темах «для мам» нерідко з’являється його прізвище. Хтось просить телефон, хтось дякує, хтось рекомендує іншим.

Випадок визначив долю

Юрій Пейчев не з тих, хто від малечку мріяв про професію лікаря або народився у династії медиків. Тато працював водієм, мама  у торгівлі. До вибору підштовхнуло близьке оточення. А от спеціалізацію визначив випадок.

— У мого викладача біології в університеті була зустріч випускників. Колишній одногрупник став акушером-гінекологом і на цій зустрічі над ним усі жартували. Та він на це відповів: «Я — людина, яка приймає нове життя. Діти, яким я допоміг з’явитися на світ, виростуть і стануть ким завгодно». Мене «зачепили» його слова. Саме після цього я вирішив стати акушером-гінекологом.

Юрій Зіновійович вже не пам’ятає своїх «першачків», адже на початку його кар’єри пологи здебільшого приймали акушерки. Лікарі «підключалися» лише у складних або екстрених випадках. Згодом правила змінилися і з’явилася традиція присутності лікаря під час народження дітей.

— Акушерки у ті роки були у цих питаннях більш досвідчені, ніж лікарі. Тож, багато чому ми вчилися у них. Та й пологів тоді було чимало — більше тисячі по Миколаївському району. На жаль, не менше і переривань вагітності.

Жінки стали більше дбати про своє здоров’я

Народжуваність за останні два десятки років значно скоротилася по всій Україні. Сьогодні пологове відділення ЦРЛ приймає до 400 пологів на рік. Абортів також стало у рази менше. Переважно через обізнаність населення у методах контрацепції та їх широкий асортимент, відзначає лікар. У цілому ж сучасні жінки більш відповідально ставляться до свого здоров’я та частіше звертаються до спеціалістів.

 Раніше чимало жінок соромилося своїх проблем. Було немало таких, хто розумів, що не може завагітніти, але стидався іти у лікарню, визнати, що проблема дійсно існує. Так проживали без дітей. Зараз жінки більше дбають про своє здоров’я, частіше відвідують лікаря, тримають з ним контакт.

А от щодо негативних явищ сучасності — молодь починає рано вступати у статеве життя. Це призводить до виникнення ряду жіночих захворювань. На щастя, сьогодні медицина дозволяє їх ефективно визначати та лікувати.

Коли люди лікуються роками, і потім все вдається — найприємніше у практиці

Про випадки з практики, що найбільше запам’яталися, Юрій Пейчев говорить неохоче. Бо найбільший відбиток залишають сумні спогади, які, незважаючи на роки, болять і досі. Але і приємного у його роботі чимало.

— Наприкінці 90-х у нашому відділенні лежала жінка. Дитина загинула в утробі. Було важке ускладнення. Весь колектив боровся за її життя близько місяця. Після того і мови про вагітність та пологи не йшло. 

Ніхто не міг навіть уявити, що вона потім народить у нас двох дітей, та ще й природнім шляхом. Такі випадки навіть у науковій літературі не описані.

Пам’ятаю добре жінку, яка народжувала у 41 рік. Довго не могла завагітніти. З’ясувалося, здається, під час вагітності (але точно не пам’ятаю), що в неї пухлина нирки. Після пологів її прооперували, все закінчилося добре. Випадки, історії, коли люди лікуються роками, аби мати дитину, і потім їм все вдається  найприємніше у практиці лікаря.

Протягом останніх десятиліть медицина зробила великий крок уперед. Патології, про які раніше дізнавалися тільки після народження дитини, тепер діагностуються під час вагітності. З’явилися медикаменти, котрі зупиняють кровотечі та допомагають зберегти плід. У тих, кому колись радили забути про мрію мати кровну дитину, з’явився шанс. Юрій Пейчев розповів, що в останні 2-3 роки значно збільшилася кількість жінок, котрі стають на облік після ЕКЗ («штучне запліднення»). Таку процедуру в Україні роблять у великих медичних центрах та інститутах. Вона коштує від 60 до 100 тисяч гривень, а якщо врахувати всі підготовчі етапи, дослідження  нерідко сягає 150 тисяч.

Ймовірність виносити і народити після ЕКЗ зараз десь на рівні 46-48 %. І це вважається дуже високим показником.

Початок династії

Юрію Зіновійовичу часто телефонують, пишуть сім’ї, яким він колись допоміг. У його кабінеті, на стіні  дипломи та подяки — пам’ятні подарунки від вдячних родин. Поруч з ними — ікона Святого Юрія (Георгій Побідоносець). Її подарував священик — колектив пологового врятував його дружину з дитиною.

— Інколи буває, що й до сліз доводять, — усміхається лікар. Зараз же в кожного є інтернет, пишуть у соцмережах, фотографії дітей надсилають. Буває, що заходять, розповідають, наприклад, що дитина виграла якісь змагання. Це мені дуже приємно.

На столі у медика також стоять іконки, поруч з акушерськими стетоскопами. А під склом  численні фотографії онуків. Їх у лікаря вже троє. Для двох старших він став першою людиною, котру вони побачили. Донька Юрія Пейчева пішла батьківською стежиною. Вона зараз живе у Лівії, працює психіатром з дітьми, які мають аутистичні розлади. І якщо у родині Юрія Пейчева медиків не було, то тепер вже ціла династія. Його дружина — також акушер.

Більше 30 років тому Юрій Пейчев вирішив стати тим, ким він є сьогодні. Лікар згадує  друзі та знайомі вмовляли відмовитись від такої ідеї, обрати менш відповідальну, не надто виснажливу спеціальність. Однак переконати його не вдалося. А згодом робота для нього перетворилася у найбільше хобі. Щоправда, 10 років тому він спробував відпочити і йому це навіть сподобалося.

 Протягом 20 років, якщо й брав відпустки, фактично знаходився на роботі. А у 2009 вперше поїхав на відпочинок і захопився. З тих пір щороку намагаюся кудись поїхати, побачити щось нове.

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини